|
-Головна -Вірші -Проза -Бібліотека -Лінки -Гостьова книга -Форум -Про сайт |
![+til*koROCK+ [тільки рок-музика]](http://www.tilkorock.com.ua/images/tilkorock2.png){kind=small}
|
Ми готові до співпраці! Щоб ваші творіння були виставленні у нас на сайті ви повинні їх відіслати на Vovanada@ukr.net із вашими творами і інформацією про вас. |
| Рейтинги і каталоги: |
| |
Тарас Б.:Контакти: ICQ: 401907524 e-mail: tarabon@yandex.ru Місто: Волинь *** ми разом йшли в життя, безглуздо й безтолково з стаканом у руці, ми проводжали школу. ми розлетілись в нікуди простились і забули та знов приїхали сюди згадавши озирнулись, було багато нас колись лишились лиш краплини і у очах давно нема погаслої іскрини хоча є дружба, віри вже немає у зорі, вічність і серця, у дружбу вічну кровю вмиту, у душу сильну мов гора, але тепер лиш не зі зла ми всі тихенько промовляєм таке життя, таке життя. * * * Як хочу мати мрію я Та мрія вмерла, а життя? Життя іде безглуздою ходою І не несе ні капельки спокою Там сміх і радість пролітає Моє життя давно його минає Та світло і тепло живе. Моє життя туди і близь не іде Там жар кохання мріє на мосту Та я туди ніколи не піду. Лиш ш лях свій май і йди по ньому Вір лиш собі, не довіряй нікому. * * * Ми всі за рідну Україну Ох як це остоп***ело мені Ми патріоти нашої країни Ми вірнії сини твої Та половина мови з них не знає А половина звичаї ганьблять А інші лиш запахло димом Прижавши хвіст в кущі біжать * * * Ти янгол темноти.. Мов гріх солодкий За все мене прости Наш шлях короткий До себе пригорни Візьми до себе До неба віднеси І кинь на землю А потім віднайди І вирви серце З собою його ти візьми та віднеси на небо * * * Світанок з шелестом зіллється Чудова пісня розіллється Красою вічною приспана Душа твоя завжди жадана У гарних шатах ніч нагляне Закриють небо зорі полум’яні Заграє місяць на воді Засну на березі ріки. * * * Хто вміє жити , довго не живе. Хто вміє вмерти, Старості дождеться * * * Пишу вірша, сиджу один, Курю, легеньким чаєм запиваю, Це все, на цей момент Нового більше я не знаю. А за вікном кипить життя, Мене давно воно минає Дим, захід сонця, Вірні друзі, кохання? Ні нема кохання. Сни, мрії , старість, телефон, І це життя? * * * Я вірю в день і вірю в сонце У душу світ і чарівну красу У смерть повірю перед смертю, Тоді згадаю про весну Ці пелюсткі ці перші поцілунки І теплі очі в темноті І пролітаючі хвилинки Які перетворилися в роки. *** Життя мов сон летинь немов краплина проходить сон і ми кудись ідем але не може виграти людина той бій що миніколи не знайдем * * * Моя душа в моїх віршах Мої вірші це лиш примара Легенько з вуст вона зірвалась І в аркуш тихо заховалась В моїх очах, моє буття Моє буття це темнота Вона тихенько проковтнула моє зневірене життя * * * Казати те що чути не бажають І бути тим кого всі не сприймають боротись з тим кого всі захищають померти там де нас не памятають пробити мур який ви збудували зробити те чого ви не чикали І буду битись за свою свободу! да так щоб ви не забували *** "Примари" Вони , примари в темноті сліпі і безпорадні Ідуть сій шлях у сні І думають про щасття не знають віри і жалю летять собі по вітру вони мов сарана в саду що губить наші квіти примари ці реальні у житті ми бачим їх що день але не можем зупинить цього тому що ми вони і є. * * * Вона прекрасна мов зоря у неї погляд ніжний її волося вітер теплий її слова це пісня для мене все це недосяжне мов сон прекрасний та тяжкий та все одно шукати буду оту зорю що полюбив пройдуть роки, пройдуть бажання та віра згасне у душі та завжди буду памятати ті очі теплі і п"янкі *** "Питання вітру" Кого шукаю я в житті? У кого вірити в душі? Кого кохати більше волі? Кого дарує мені доля? Хто зрадить мене у вісні? Хто принесе мені вінки? Хто дасть мені любов пекучу? Хто віру пронесе в душі? * * * Як все заплутано в житті, І як буває важко йти. Вперед іти не обертаючись назад, І пробиватись через це сміття Та вірно вірити в любов Не забуваючи про кров Яка тече в чужих тілах Життя дає в моїх очах. * * * Чи вірити мені в життя? Чи віру відпустити? Чи з сонцем верх злетіть? Чи з зіркою згоріти? Та все одно, яка різниця? Що буде а що ні. Нам не втекти від цього, Нікому не втекти. * * * Моє життя це віра що десь закралась у душі сліпій Моя любов це правда Що помагає вибір свій зробить Мій брат це місяць Що завжди світить шлях в пітьмі Моя сестра це туга Що вірно йде за мною у житті. * * * Що сталося зі мною? Не можу зрозуміти. Мене воно тривожить Важко далі жити Прийде воно до мене, Я вірю, досить скоро. Але що принесе? Не дізнаюсь я ніколи. *** „Мить” Один до одного ішли По місту десь у тишині Та ледь торкнувшися рукою У різі сторони пішли Я щось відчув, і ти відчула Та ця секунда промайнула І голос твій у тишині Десь прозвучав немов у сні Навік його запам’ятаю Та не судилося мені Хоч раз до тебе доторкнутись у цьому сні... * * * Про душу прокляту співаю Про те що так давно шукаю А ти знайшла і не шукаєш Ти мене більше не кохаєш Я так кохав, а ти не знала Я серце рвав, а ти співала Нажаль співала не про мене А я вмирав з тобою в серці * * * Так тихо, тихо крапають краплинки І тихо, тихо серце калата І в тишині біжать мої хвилинки Життя іде не повертаючись назад Двадцята осінь за вікном минає Приносить тугу у моїй душі До краю тихо мене наближає І забуття приносить назавжди Ще скільки вереснів закоханих лишилось? І тихих безнадійних вечорів Коли мій шлях закінчиться у прірві Душа згорить у незабутніх снах Ні тихі вечори ніколи не забуду Як ці хвилинки прориваються крізь час І тихо, тихо крапають краплинки Які відносять нас у забуття * * * Ти стерво миле серцю Кричу тобі у слід Що більше я не можу Терпіти це в собі Ти змусила кричати Крізь біль і рвані рани Простити я не можу Лиш прірва вже за нами Собі я кіл всаджу у серце І в прірву упаду Тебе я там забуду Без тебе там згнию * * * Молю Вас зупиніться Розкрийте очі подивіться Згадайте предків і батьків Згадайте славу і невдачі Пробачте всім хто пробачає І йдіть вперед, не оглядайтесь Я Вас молю не повертайтесь * * * Життя мов сон Немов ота примара Яка загнала нас у кут Вона нас всіх пережувала І плюнула в далеку путь Ні ми не ждем! Ми гордо йдем! Туди куди веде дорога Але тихенько там в душі Вагаємся чи йти туди. |
