|
-√оловна -¬≥рш≥ -ѕроза -Ѕ≥бл≥отека -Ћ≥нки -√остьова книга -‘орум -ѕро сайт |
![+til*koROCK+ [т≥льки рок-музика]](http://www.tilkorock.com.ua/images/tilkorock2.png){kind=small}
|
ћи готов≥ до сп≥впрац≥! ўоб ваш≥ твор≥нн¤ були виставленн≥ у нас на сайт≥ ви повинн≥ њх в≥д≥слати на Vovanada@ukr.net ≥з вашими творами ≥ ≥нформац≥Їю про вас. |
| –ейтинги ≥ каталоги: |
| |
јндр≥йТ о:*** ƒ¬ќ™ серед пол¤ ≥ л≥с≥в ти Ї на моњх руках холодна ≥ сповита неймов≥рно чар≥вна ≥ знервована дивись, мила, ¤к крок за кроком зникають у темр¤в≥ н≥би розчин¤ютьс¤ в холодн≥й земл≥ р¤дками вишикуван≥ застигл≥ дерева ми з тобою заночуЇмо разом в оточенн≥ сонно л≥таючих н≥чних пташок ми закриЇмо жовтими монетами оч≥ на захист в≥д страх≥тливих потойб≥чних ≥стот ¤ вкрию тебе земл¤ним простирадлом аби тоб≥ не було холодно ¤ зруйную кожного, хто наважитьс¤ п≥дточити твоЇ духм¤не т≥ло *** —”„ј—Ќј ЋёЅќ¬ зам≥сть бруду натом≥сть зимове с¤йво вам ти нав≥ть не у¤вл¤Їш, наск≥льки це св¤щенно двонога тварина захована в≥д сусп≥льства вже не модними трусиками с-п≥д лоба ц≥луЇ погл¤дом проточен≥ лопатами земельн≥ могили через ¤к≥ вона щоразу перепин¤Їтьс¤ слухаючи в≥дголоски прол≥таючих л≥так≥в њй недовподоби цукерки з г≥ркою начинкою йому соромно за своњ потр≥скан≥ п'¤ти вона дико шален≥Ї в≥д запах≥в власноњ життЇд≥¤льност≥ *** ј вже ≥ дол¤ вийшла ≥з п≥тьми чому њй не спитьс¤ дурн≥й ще дос≥ перед весн¤ним покосом не снитьс¤ полум'¤ний сон? вона в≥дл≥таЇ до сновид≥ннь затоплених Ћьв≥вських п≥дземок саме до австр≥йских темних дн≥в а люди мерзнуть 400 рок≥в вип≥кають св≥жий духм¤ний хл≥б ≥ не виход¤ть зранку о шост≥й вечора закритий останн≥й магазин чуйних ж≥нок втративших син≥в у форм≥ њх обпл≥таЇ дивний тр≥шки суворий чистий т≥лом рос≥йський караул то Ї президент ус≥х прибитих мертвими деревами гайдамак≥в ≥ гетьман≥в ≥ це його власна дорога паралельна нашим св≥там я буду в≥тром у твоњх снах пром≥нчики м≥с¤ц¤ наберуть повн≥ пром≥нчики весни ≥ Ўешори ≥ рањна мр≥й ≥ ди¤вол ≥ бог ус≥ вони ≥дуть до мене пл≥ч о пл≥ч о ди¤коне ц≥лими табунами закл¤клих проституток будуть спускатись у безмежн≥ циганськ≥ стежки пройдуть через забут≥ мерц¤ми кладовища ≥ хрести що дуже давно згор≥ли на вогнищах голоду майстерно намальована тво¤ л≥н≥¤ до ранн¤ ¤ буду нести тв≥й св¤тий образ до ранку знатиму ус≥ твоњ таЇмниц≥ разом вноч≥ блукатимемо по таЇмнич≥й Ћис≥й гор≥ натрапимо на дерев'¤них ≥дол≥в порожн≥х зсередини але живих у глибоких л≥сах та п≥дн≥мемо вдвох тр≥снутий пластмасовий зелений меч ≥ арбалет з газетного паперу —умно за с≥рий день н≥хто не маЇ права зупин¤ти дитинку своЇњ крањни в≥д корол≥вства то Ї любов ≥ фосфор той самий що в старих св≥тильниках та палаючих лампочок ледь пом≥тно вихвал¤вс¤ своњх дивним ум≥нн¤м осв≥тлювати ≥ н≥хто не м≥г торкнутись ти могла бути б≥л¤ т≥Їю вагону ≥ там н≥ч не змогла тебе спасти ¤ д¤кую тоб≥ що ти з≥ мною де там люди стигнуть в≥д зупинок сердець ти тут з≥ мною *** “јЌ÷ё… ƒивись за плече ≥ в≥тер не здуЇ тв≥й шнур оли вони разом ≥ коли њх оч≥ св≥т¤тьс¤ палким вогником оли њх блискуч≥ носи теплим пов≥тр¤м обпл≥тають довговолос≥ голови “≥льки тод≥ коханн¤ спускаЇтьс¤ до холодноњ земл≥ я б не звертав на нењ уваги ¤кби з≥ мною зараз тут в цей час була ти “и мо¤ пов≥нь тому ¤ викрикну ус≥м хто в мене не в≥рить виживемо ¤ кажу ми будемо з тобою танцювати ц≥луватись хоронити ≥ п≥сн¤ нарешт≥ ск≥нчитьс¤ т≥льки зараз вп≥знай мене *** ѕ–≤–¬ј море то зв≥сно дивна крањна дно в поп≥л з труп≥в ≥ солей син≥ м≥ста на ньому то не Ї приказка футбол ≥ веч≥р музики навпроти \\\\ те в≥део над р≥внем ƒн≥пра в к≥лометр мене зв≥сно вразило моб≥льна краса н≥би нова сум≥ш добра чашка в барабан це наш≥ моб≥льн≥ форел≥ \\\\ топол≥ ≥ картопл¤ св¤ткуванн¤ ведмедика мого смерт≥ вс≥ розстр≥л¤н≥ в пух чи не дол≥ ви падали ≥ плекали њњ до ноч≥? *** ми з набитими дошками цв¤хами у груди п≥д прикритт¤м сучасних намаханих диб≥льних гомосек≥в ¤к≥ дихають ≥ транслюють на пуст≥ вулиц≥ де жодноњ людини не спить а в середин≥ захован≥ вони наче похован≥ за хвилин своњх д≥тей ≥ там ц≥ молод≥жн≥ п≥д виключеним телев≥зором разом з ¤йц¤ми ≥нод≥ близн¤та не раз за н≥ч буд¤ть своњх батьк≥в на що т≥ не можуть адекватно в≥др≥знити власних д≥точок ≥ тому дур≥ють та серд¤тьс¤ на б≥дненьких нал¤каних чудотворних до абсурду зв≥р¤ток *** ƒ«≈– јЋј тв≥й самотн≥й сором у гостинному л≥с≥ кл¤тви ≥ в≥двертост≥ в≥тру болюч≥ п≥днесенн¤ рук до палкого вогню це ≥ Ї тво¤ в≥йна в≥йна супроти ¤духи в≥йна супроти н≥чних реклам тв≥й тихий сп≥в своњм п≥дстаркуватим батькам сльози ≥ см≥х краплинами на передостанн≥ стор≥нки в≥дверте не бажанн¤ розводити своњ тонк≥ г≥лочки це ≥ Ї тво¤ молитва молитва супроти нього молитва супроти невол≥ *** —¬я“ќ ќЋ№ќ–ќ¬»’ ѕќƒ≤… пийни солодку гранулу холодного пива або збудуй замок ос≥нньоњ весни своњй мил≥й ... ** допоки ми всупереч нововил≥пленим ворогам куштуЇмо дешеве тепло г≥ркого винограду чи сидимо вечорами у потойб≥чних фарбах спотвореного иЇва н≥хто з нас не в≥д≥йде *** ѕќЋ№ќ¬»… “јЌ≈÷№ на передов≥й п≥д звуки страху ≥ кров≥ транспорт останн≥й плаче солоними крихтами бензину а тв≥й брат Їдиний у св≥т≥ брат блюЇ р≥диною кольору м'¤сних помињв п≥д звуки земл≥ ≥ гнучких вирваних з коренем берез ти стогнеш в≥д втрати половини голови а тв≥й Їдиний брат частинками у св≥ж≥й соковит≥й трав≥ щебече наче соловейко *** саме б≥л¤ з≥псованих стрижн≥в почуй смак кров≥ мого покол≥нн¤ ¤кий жаль що нав≥ть кладовище з≥гниваЇ п≥д натиском неходжених н≥г *** “ќ «ј¬∆ƒ» “» ти ≥ т≥льки ти Ї в≥чною неспод≥ванкою на не в≥дтворен≥ с≥р≥ завтра *** ћјЎј + ¤ майже кожен р≥к проходжу повз накритих тобою стол≥в затримую диханн¤ знову затримую диханн¤ в≥д безсонн¤ наче сп≥йманий тв≥й чому ж ти дос≥ з'њдаЇш по кл≥тинц≥ щаст¤ на десерт? н≥хто, пов≥р, н≥хто з них не вартий тебе то лиш заслабл≥ порухи смертельно хворих чому ж ти дос≥ тл≥Їш? |
