|
-√оловна -¬≥рш≥ -ѕроза -Ѕ≥бл≥отека -Ћ≥нки -√остьова книга -‘орум -ѕро сайт |
 
|
ћи готов≥ до сп≥впрац≥! ўоб ваш≥ твор≥нн¤ були виставленн≥ у нас на сайт≥ ви повинн≥ њх в≥д≥слати на Vovanada@ukr.net ≥з вашими творами ≥ ≥нформац≥Їю про вас. |
| –ейтинги ≥ каталоги: |
| |
ћаленьке янгол¤тко:онтакти: ICQ: 346893744 e-mail: Nata98@yandex.ru ћ≥сто: ињв *** моњ думки не тут... моњ думки з тобою... щось сумне Ї в тому,що чекаю ¤ на тебе... в тому,що сонце встаЇ... а тееб поруч не маЇ... хто не жив не зрозум≥Ї... цю повс¤кдену ма¤чню.. плаче день за в≥кном... ¤к його мен≥ зрозум≥ти? неспок≥йним сном.... чи денною метушнею.. хто не жив не зрозум≥Ї... але чи жила ¤ сама? цей св≥т т≥льки бреше... точно так,¤к ≥ ¤... брешу соб≥,брешу ≥ншим... лише тоб≥ не можу... мною ти будеш коханий... хоч в раю,хоч в пекл≥... тебе прошу пробач мен≥... ну не можу ¤ так б≥льше жити.... так сильно лиш тебе кохати... ¤ не можу вбити коханн¤.. але згадаЇ ти,той тихий дв≥р... гойдалки-ми разом.... той тихий веч≥р.... в коханн≥ ми з≥знались,см≥ючись... ¤к оролева сн≥гу ¤ тебе закохала в себе... пробач,що кричу на тебе... то була вол¤ не мо¤... ¤ помстилась за тебе... помстилась,¤,за себе помстилась за коханн¤... ¤ке так палко палаЇ... згадай валентинки... любовн≥ картинки... б≥л≥ сн≥жинки... що падали на лодон≥... *** коли в душ≥ згасне св≥тло... ≥ ти знаЇш що виходу не маЇ... полети до небес забудь св≥й б≥ль... але слова "щаст¤"не забудь... "над≥¤ помираЇ останьою"- так вс≥ кажуть.. що робити, коли в душ≥ одна т≥льки отрута? загаси в соб≥ вогонь коханн¤... але н≥жн≥сть в душ≥ збережи... знайди в соб≥ сили, щоб цей ≥спит пройти.... в≥рь,що знову ти будеш жити... хоч ≥ не легко забути коханн¤.. забути коханн¤... ¤ке з≥гр≥вало вс≥ ноч≥ ≥ дн≥... хвилини щаст¤ при зустр≥ч≥ з ним.... сумн≥ви пал¤ть груди... шкода,час не повернути.... над≥ю щаст¤ поверни... щоб хвил¤ не захлиснула псевдо коханн¤.. щоб вс≥ труднощ≥ залишились позаду... *** я не можу дихати...¤ не бачу небо... я не можу зрозум≥ти,був ти чи не було тебе... ¬≥тром по волосю0сонце в лодон≥...тво¤.... „ервон≥ хмари...веч≥р вдарив в спину... я з тобою така казкова..така гарна... —кажено,так...бФЇть¤с серце твоЇ... рано ще не бути..п≥зно вже пов≥рити... ¤ не могда кохати...¤ не могла забути... то п≥дн≥малась,то опускалась в небо.... ¤ не можу зрозум≥ти..був ти ,чи н було тебе.. тис¤ч≥ н≥чних дор≥г....ти все ж таки залишивс¤ з≥ мною... *** дивлюсь в твоњ оч≥ ≥ бачу океан.... ¤ занурююсь в нього... але ¤ боюсь... боюсь,що лишиш ти мене саму... що знову буде темр¤ва... ≥ ¤ вже не буду ¤нголом.... чому ¤ боюсь? може це дарма... хто п≥дкаже,чому ¤ так боюсь коханн¤? *** —≥мнадц¤ть годин в оч≥куванн≥ п≥тьми... —≥мнадц¤ть хвилин тиш≥ п≥сл¤ смерт≥... —≥мнадц¤ть крок≥в по сл≥дам пустоти.... —≥мнадц¤ть кв≥т≥в б≥л¤ траурноњ ленти.. —≥мнадц¤ть стежин йдущих в одну —≥мнадц¤ть дверей без ключ≥в ≥ погор≥в... —≥мнадц¤ть хрест≥вбщо в рос≥ вранц≥.... —≥мнадц¤ть ворон клюють кришку в≥д труни... —≥мнадц¤ть в≥рш≥в згор≥вших до тла.... —≥мнадц¤ть бажань зникнуть без бол≥.... —≥мнадц¤ть дотик≥в губами лоба.... —≥мнадц¤ть жмень чорноњ пил≥ на вол≥.... —≥мнадц¤ть в≥к≥в проживати той день.... —≥мнадц¤ть друз≥в п≥дуть в твоњ земл≥... —≥мнадц¤ть бог≥в винос¤ть вердикт... —≥мнадц¤ть гр≥х≥в в оч≥куванн≥ виправданн¤... —≥мнадц¤ть крапель кров≥ на т≥л≥... —≥мнадц¤ть вдох≥в перед останн≥х... —≥мнадц¤ть солоних сл≥з випють губи... —≥мнадц¤ть молитв н≥чого не зм≥н¤ть... —≥мнадц¤ть питань п≥д воротами раю.... —≥мнадц¤ть в≥дпов≥дей п≥д воротами пекла... —≥мнадц¤ть вогн≥в тебе оточують... —≥мнадц¤ть зим св¤тих сн≥гопад≥в.... —≥мнадц¤тий номер л≥карськоњ палати.... —≥мнадц¤ть тижн≥в кричить передатчик... —≥мнадц¤ть л≥кар≥в в б≥лих халатах... —≥мнадц¤ть св≥т≥в не в≥домих ран≥ше... —≥мнадц¤ть крок≥в до краю асфальту... —≥мнадц¤ть нот прощальноњ п≥сн≥... —≥мнадц¤ть лист≥в на передодн≥ вес≥лл¤... —≥мнадц¤ть м≥ст п≥д одним небом.... —≥мнадц¤ть погл¤д≥в по-своњму р≥зних... —≥мнадц¤ть голос≥в в твоњй фантаз≥њ.... —≥мнадц¤ть раз≥вбчийсь ангел був названий... —≥мнадц¤ть в≥тр≥в зкрадуть мовчанн¤... —≥мнадц¤ть ночей з однаковим св≥тлом.... —≥мнадц¤ть крапель води посв¤чених... —≥мнадц¤ть св≥чок на б≥лому кафел≥... —≥мнадц¤ть д≥тей не знають про це.... —≥мнадц¤ть об≥йм≥в бл≥дного т≥ла... —≥мнадц¤ть кам≥нчик≥в впавхих до низу... —≥мнадц¤ть дзв≥нк≥в телефоних за шторою... —≥мнадц¤ть тебе ≥ мене,були поруч... —≥мнадц¤ть ≥грашок наповнених ватою... —≥мнадц¤ть шоколадних цукерок в кишен≥... —≥мнадц¤ть дерев,таких же зелених,¤к були колись 17 травн¤.... —≥мнадц¤ть випадкових прохожих... —≥мнадц¤ть дзеркал в≥дображають стомнен≥сть... ¬ —≥мнадц¤ти снах ми були схож≥....а тепер н≥ одного не залишилось... —≥мнадц¤ть записок в с≥мнадц¤ть скриньках..., —≥мнадц¤ть рук розпакують скоро... —≥мнадц¤ть кадр≥в ≥з спогад≥в... —≥мнадц¤ть рок≥в назавжди за тобою... —≥мнадц¤ть з≥рок без тебе над≥ мною... —≥мнадц¤ть книг про тебе без назви.... —≥мнадц¤ть прохань зустр≥тись з тобою... —≥мнадц¤ть б≥лет≥в на поњзди далек≥... —≥мнадц¤ть щоденник≥в одн≥Їњ людини... —≥мнадц¤ть оберт≥в планети.... —емнадцать снежинок тают на солнце, —≥мнадц¤ть сн≥жинок тають на сонц≥.... —≥мнадц¤ть рок≥в ≥ тебе вже не маЇ... —≥мнадц¤ть ковтк≥в г≥ркого пов≥тр¤.. —≥мнадц¤ть цигарок,кожна останн¤... —≥мнадц¤ть то цифра твого в≥ку.... «алищитьс¤ в≥чною почавшись ¤кось.... —емнадцать цифра твоего возраста, —≥мнадц¤ть цифра твого в≥ку... ѕ≥де у в≥чн≥сть зак≥нчившись два рази... —≥мнадц¤ть-цифра твого в≥ку.. *** хочу жити...хочу любити...хочу полет≥ти.... хочу забути...хочу все оминути...хочу сп≥вати.... хочу кричати....хочу н≥ч.... хочу сон....хочу т≥нь мати.... хочу на небо дивитись...хочу соб≥ блакитн≥ оч≥... хочу мр≥¤ти..... та чому не можу вс≥ ц≥ реч≥ робити..... чому ти мене покинув....у небо полинув.... тепер ти ≥ншу маЇш....а про мене ≥ не пам¤таЇш.... так незвично без тебе... але ¤ зможу прожити..так сумую... але це не довго.....буде ≥нший..краще тебе... ¤кий п≥д≥йме моњ мр≥њ...забире моњ стражданн¤.... ≥ буде нове коханн¤..... *** мен≥ так приЇмно чути тв≥й голос... твоњ слова вр≥заютьс¤ мен≥ в душу... ¤ хочу щоб ти був б≥л¤ мене поруч... але ти на жаль далеко... ¤ хочу щоб ти мене об≥йн¤в,хоч разочок... ¤ хочу щоб засп≥вав дл¤ мене... хочу щоб жив заради мене.... в цьому жалюг≥дному житт≥... ¤к≥ палк≥ ти мен≥ в≥ртуальни шлеш ц≥лунки... приЇмно що ти Ї на цьому,кл¤тому св≥т≥... *** ¤ думаю про це пост≥йно.... про те що може тебе не стати... хто мен≥ в≥рш≥ буде писати? хто буде з≥ мною почруч? хто буде мене п≥дтримувати? на чињ фотограф≥њ ¤ буду дивитись? кого ¤ буду обожнювати?... кому ¤ буду подобатись? з ким ¤ буду розмовл¤ти? ¤ не хочу щоб тебе не стало... дуже хвилююсь зе тебе... мо¤ найр≥дн≥ша людина... *** ти сонечко у цьому житт≥ дл¤ мене..... ти той,з ¤ким ¤ з задоволенн¤м розмовл¤ю.... ти той,¤кому ¤ люба.... ти той заради кого хочетьс¤ жити... ти р≥дний дл ¤мене... ти той з ¤ким знайома .... ти той хто став вгадувати моњ думки.... ти той ¤кий ¤вл¤Їтьс¤ мен≥ у снах... ти милий,добрий,симпатичний....чуттЇвий ≥ зовс≥м не егоњст... ти той у ¤кого коханн¤ без в≥дпов≥д≥ ти той ¤кого мен≥ хочетьс¤ пригорнути.... ти не дивний.....ти просо чудний... ти той ¤кий маЇ бути поруч..... *** —иджу замр≥¤но дивл¤чись у в≥конце..... „и прийдеш до мого серц¤ знову? ј може п≥деш з нього назавжди.... “а ти далеко,але н≥чого не поробиш... “аке житт¤ поганюче... ћожливо одного дн¤ побачу ¤ тебе.... Ќа вулиц≥ сумна погода... ¬дивл¤.сь у хмарки,що поруч пропливають... ƒивлюсь ≥ у¤вл¤ю,що ми там сидимол.... якаж це дур≥сть,коли дивишьс¤ в н≥куди..... яка ж це дур≥сть мр≥¤ти про краще... яка ж це дур≥сть думати про тебе...тебе немаЇ ≥ не буде поруч.... *** “и Ї самотн≥й в цьому житт≥.... “и хот≥в п≥ти,та хтось тебе не пустив... “и хот≥в кричати “а хтось затулив тоб≥ рота.... “и хот≥в забути, “а хтось тоб≥ нагадав... “и хот≥в л≥тати,та хтоьс тебе тримав на земл≥.... “и хот≥в знайти спок≥й,та хтось тримав тебе у соб≥.. *** я бачу небо....воно мл≥Ї.... я бачу сонце,але його немаЇ... я мала шанс померти....але все думала про те.... як же ти без мене... я знаю що ти у мене Ї.... ≤ ¤к ¤ можу залишити тебе самого.... ћи будемо разом...завжди будемо разом.... оли на двор≥ холод ≥ нав≥ть коли там дощ..... *** чому так сумно мен≥ сьогодн≥... навулиц≥ тепло,а на серц≥ холодно.... чому не в≥дчуваЇш ти всього що в≥дчуваю ¤? хочу та кробитьс¤ у св≥т≥..... так ≥ помру в стражданн¤х... ось вже руки вс≥ у червон≥й р≥дин≥... чи болече мен≥? та н≥... переживу ¤к завжди.... *** гарно,коли хтось про когось пише.... гарно,коли хтось про когось думаЇ... гарно,коли хтось когось кохають.... гарно,коли хтось когось поважаЇ... гарно,коли хтось за кимось сумуЇ.... гарно,коли хтось комусь потр≥бен... гарно....комусь.... гарно...але т≥льки не ман≥... не любе мен≥ б≥льше сонечко... не любий,мен≥ вже м≥с¤ц... не люб≥,мен≥ друз≥... не любий мен≥ цей св≥т... не любе мен≥ це житт¤... ¤ знову поки...хоч на три хвилину порину...у небо... а пот≥м знову повернусь....але не гарно.....що не маЇ до кого повертатись... може п≥ти назавжди?..... *** ось ≥ залишилась одна, ≥ ти не кому не потр≥бна.... просто вбив в≥н коханн¤... крапаЇ ¤скраво червона кров... почутт¤ замкненн≥ в серц≥, б≥ль перетворюЇтьс¤ в страх.... серце стаЇ крижаним.... скоро в≥н стане ворогом.... *** Ћиш ти, Ќ≥кого б≥льш не треба. Ћиш твоњ оч≥, –≥дн≥,не пуст≥. “во¤ душа з≥ мною- ѕоруч небо, Ѕез тебе- Ћиш несказан≥ слова. я викрикну: " охаю,¤ кохаю" ≤ так, ўоб це почув весь б≥лий св≥т. ўоб сонце посм≥хнулос¤ почувши, ўо ¤ тебе кохаю любий м≥й. я знаю- ¬ св≥т≥ легко не буваЇ, я знаю, ўо тепер не кращий час. ўо не втечеш в≥д власноњ свободи, ≤ в≥д чужинськоњ невол≥ не втечеш. “а в≥рю,що ми разом подолаем ”с≥ кордони, Ќав≥ть неземн≥. ¬≥дкриютьс¤ в ус≥х на правду оч≥ ≤ зрозум≥Ї кожен хто Ї в≥н... *** сказала,¤ вчора,все, що було на дущ≥ ввесь цей час.... а розпов≥ла,¤ йому... тому,¤кого ввесь цей час кохала.... тому за ким сумувала.... ввесь цей час.... тому з ким хот≥ла прожити все своЇ житт¤.... а що в≥н? а н≥чого.... лиш образивс¤ на слово"забила" ...так здивовано.....сид≥в..... пуст≥ в нього оч≥.... а дарма.... але народитьс¤ нове коханн¤... ≥ загр≥Ї руки.... забуду ¤ його..... *** «акрий оч≥.... √од≥ дивитись в небо.... “ам немаЇ твоЇњ коханоњ... “ам т≥льки чорн≥ хмари... ƒай мен≥ свою руку.. „ому знову ти сумуЇш? “и ж так себе погубиш.... „ому ти њњ кохаЇш..... ўо сталось з тобою... Ќащасте коханн¤.... Ѕуду з тобою поруч.... “≥нФю твоЇю стану.... “≥льки в твоЇму серц≥... ћ≥сц¤ мало стало.... Ѕули б ми з тобою разом... „ого ж ти њњ кохаЇш... “и ж та кмене згубиш.... ўо сталось з тобою... Ќещасна любов... *** Ѕачу ¤ в твоњх очах,застигл≥ питанн¤.... ¬се,що ти хот≥в сказати,але не зм≥г промовити.... ўо означаЇш ти дл¤ мене,не можна по¤снити.... “и навчив кохати...мене кохати... ≤нод≥,так важко одне одного зрозум≥ти... ≤нод≥ словами не можна все по¤снити... ЅФЇтьс¤ серце,серце в такт одне на двох... Ѕачиш мо¤,сльоза палаЇ на твоњх губах... Ѕо ти дл¤ мене св≥тло..ти дл¤ мене темр¤ва.. ≤ ¤кщо тебе не маЇ,¤ просто не ≥сную...... я буду чекати,¤ буду запалювати мости... “и просто зум≥й зрозум≥ти,що мен≥ потр≥бен,один ти.... Ќе дивись на тих клоун≥в,¤к≥ ход¤ть навколо... Ќе сприймай серйозно балачки подруг.... «аздр≥сн≥ у них оч≥...њх дущ≥ пуст≥... ѓм та кне легко знати..що ти д¤л мене все... ј ти вже встиг зрозум≥ти,що словам правди не маЇ... ј ти вже встиг коханн¤ п≥знати...та знаЇш в≥дпов≥дь.... ≤ у нас одна з≥рка,одна на двох.... Ѕачиш,мо¤ сльоза,палаЇ на твоњх вустах.... |
