Розділи:

-Головна
-Вірші
-Проза
-Бібліотека
-Лінки
-Гостьова книга
-Форум
-Про сайт

Друзі:
+til*koROCK+ [тільки рок-музика]
Інформація:

Ми готові до співпраці!
Щоб ваші творіння були виставленні у нас на сайті ви повинні їх відіслати на Vovanada@ukr.net із вашими творами і інформацією про вас.


Рейтинги і каталоги:


Каталог веб ресурсів Тернопільщини Украинский портАл Каталог україномовних сайтів [Vox.com.ua] Портал українця

Соняшка:


Контакти: ICQ: 385682423
e-mail: Sophia@ient.net
Місто: Кременчуг

Прощання (або Листи самогубці)

Мамі
"Привіт, мамо! (І прощавай теж!)
Пробач, що я це зробила, але мені страшенно набридло робити тобі чай що п'ять хвилин. І взагалі все набридло.
Не плач. Я люблю тебе!
Ганна"

Тату
"Таточку, я як завжди не знаю, що тобі написати.
Нічого нового. Нема про що говорити!
Знай, це не через ваше з мамою розлучення. Просто так сталося.
Не сердься. Я люблю тебе!
Ганна"

Коханому
"Любий! Наші стосунки мали колись закінчитись. Пробач, що не дочекалася цього.
Я знаю, у нас було все добре і стабільно. Але… Але я це "добре" витягало з мене усі соки. Мені потрібні зміни і простір, і почуття врешті решт. А не твоє "добре" і твоя "стабільність". Не можу жити в постійному спокої - це нецікаво!
Я знаю, що ти хочеш запитати! Не варто! Краще смерть, ніж спокій решту життя. Принаймні там я ще нічого не знаю…
Пробач! Але кохати тебе я вже не можу!
Ганна"

Собі
"Можеш нічого не говорити. Все вирішено і змінювати рішення вже пізно. Це порушує твої принципи, але ти ж знаєш мою примхливість!
Не кажи, що приводу для самогубства в мене нема. Я і сама це знаю. Чому тоді? Ось це вже набагато складніше питання… Бо я так вирішила! Знаю, це не аргумент. Просто так. Бо все набридло… Знаю, можна було послати всіх до дідька і кудись поїхати. Але не тепер. Надто пізно, я ж не викликатиму собі лікаря… Гордість не дозволить! (І потім промивання шлунку - це страшенно неестетично...)
Ти зрозумієш, чому я вчинила саме так! Хоча як ти зрозумієш?! Я ж сама не можу цього осягнути… Мабуть тому, що причин немає. Тільки самотність, безвихідь і депресивна байдужість до всього, що непомітно поглинула моє життя. Але це не виправдання, я знаю...
Хочеться спати... Дуже. Я вже давно не спала. Не було сил закривати очі...
Але скоро все зміниться.
Нащо було запивати снодійне горілкою? Просто, щоб себе вбити!
Смішно буде, коли на надгробній плиті напишуть "Вбила себе просто так!". Ха-ха! Зате оригінально. Такого точно не буде ні в кого іншого.
Очі злипаються... Вже нічого не виправиш. Час прощатися.
Пробач, що завадила тобі, що не здійснила мрії. Вибач, мою впертість і дурість! Я не хотіла, щоб все закінчилось саме так… Пробач!"
Hosted by uCoz